10­го листопада November 10th

Volume 5 Issue 229—2013

SUNDAY

BULLETIN

UUKRAINIANKRAINIAN OORTHODOXRTHODOXMMETROPOLITANETROPOLITAN CCATHEDRALATHEDRAL

OFOF THETHE HHOLYOLY TTRINITYRINITY

20­та неділя по П’ятидесятниці

20th Sunday after Pentecost

2

Гості, ласкаво просимо до нашої Катедри ПресвятоїТройці! Будь ласка, приєднуйтеся до нас після богослуженнядля спілкування в авдиторії. Якщо бажаєте стати частиноюнашої громади, просимо поговорити про це з деканом о.Григорієм Мельником.Пояснення: лише православні християни, котрі належно

підготовлені постом (не приймати їжі ані пиття від опівночі),молитвою і сповіддю та були присутні під час читанняАпостола і Євангелії, - можуть приступати до прийняттяЄвхаристії (Св. Причастя).

Пам’ятайте . . .Наша Духовна Родина сходиться кожної неділі!

Початок Божественної Літургії: 10:00 ранку.

Remember . . .Every Sunday the gathering of our Spiritual Family!

Divine Liturgy: 10:00 a.m.

WELCOME TO OUR VISITORS TO HOLY TRINITYCATHEDRAL!!! Please join us for fellowship in the Cathedralauditorium following the service. If you are interested in becominga part of our community please ask to speak to Fr. Gregory.Please note: Only those faithful who are Orthodox Christians andhave properly prepared themselves by fasting (from all food anddrink from midnight), prayer, and recent confession; and whowere present for the reading of the Epistle and Gospel, shouldapproach to receive the Eucharist.

3

Преподобний Іов народився у 1551 році в Галичині, біля містаКоломиї. Батьки його, побожні та христолюбиві люди, Іоан таАгафія на прізвище Залізо при святому хрещенні далихлопчикові ім'я Іван.

З дитинства малий літами хлопчик відрізнявся від звичайнихдітей своїми високими духовними прагненнями. У ньогозавжди була повна відповідність між словом і ділом, завждивибирав для наслідування тільки те, що найбільше відповідалойого духовному зростанню і потребам душі. З великої любовідо Бога Іоанн вирішив залишити батьків, щоб стати монахом —воїном Христовим.

У 10 років хлопчик таємно покидає батьківську оселю івирушає до найближчого Угорницького Спасо-Преображен-ського монастиря, та просить ігуменаприйняти його «послужити братії». Прозорливий ігумен,передбачаючи в хлоп'яті Божого обранця, радо прийняв йогота поставив нести послух церковний. Бачачи його добрі нравита глибоке смирення, ігумен прийняв його до числа іноківобителі і незабаром постриг (на 12 році життя) в монашество,давши йому ім'я Іов.

Життя преподобного Іова після прийняття іноцтва було чистимі бездоганним. Зростаючи в чеснотах, Іов дійшов повноліття —30 років (десь у 1581 р.). Тоді настоятель монастиря

ППРЕПОДОБНИЙРЕПОДОБНИЙ ІІОВОВ,, ІГУМЕНІГУМЕН ІІЧУДОТВОРЕЦЬЧУДОТВОРЕЦЬ ППОЧАЇВСЬКИЙОЧАЇВСЬКИЙ

4

запропонував йому прийняти сан священика. Смиренний інокдовго відмовлявся від цієї високої честі, але, мусив задлясвятого обов'язку послуху прийняти пресвітерський сан.

Сяючи світлом віри й побожності, Іов скоро став відомим повсій Галичині та на Волині.

У важкі для Західної Русі часи, польське магнатство, щопозбавило українських людей усяких прав, заохочуванеєзуїтами, наклало свою руку на свободу совісті українськогонароду. Віру Православну вони віддали на приниження,називаючи її «хлопською вірою», православні храми частосиломіць передавались уніатам і навіть католикам.

Але ще було чимало древніх родів, які залишалися вірнимирідному народові та Православ'ю. Їх очолював сильний,мудрий й авторитетний навіть при королівському дворі князьКостянтин Острозький. Йому потрібні були помічникидля зміцнення Православ'я в боротьбі з войовничимкатолицизмом. Довідавшись про святого подвижника, князьзвертався до ігумена Угорницького Спасо-Преображенськогомонастиря, просячи його відпустити блаженного Іова доХрестовоздвиженської обителі, що знаходилася в місті Дубно,для того, щоб він своїм прикладом показав інокам цієї обителі«образ працелюбного та богоугодного житія», вчивбратію та керував її життям духовним.

Незабаром, після переходу до Дубенського монастиря, братіяобирає Іова своїм ігуменом.

У Дубенській обителі та її околицях він своїм словом іприкладом підтримував дух народної відданості Православнійвірі, а тому його обитель у той час була одною з твердиньПравослав'я на Західній Україні. Діяльність ігумена, його славата святість приваблювали до себе віруючий народ та робилийого широко відомим. Тому в преподобного Іова виникаєбажання залишити Дубенський монастир і шукати собі іншогомісця для подвигів, подалі від слави людської.

Таємно покинувши у 1604 році Дубенський монастир після 20років ігуменського служіння, преподобний Іов у виглядіпростого монаха оселяється на Почаївській горі, яка булавідома чудесним з'явленням на ній Матері Божої. Монахи тампроводили затворницьке життя в окремих печерах і сходилисядо церкви тільки на молитву.

Але недовго Божому праведникові судилося бути в усамітненні.Промисел Божий судив інакше.

5

Порядок життя монастиря тільки почав створюватися, братіябула дуже небагаточисельною. Але відчувши у Преподобномувелику духовну силу, єдинодушно зі слізними проханнямипоставила його ігуменом та начальником нової обителі.Преподобний Іов був першим справжнім організаторомПочаївської обителі, що тільки-но виникала.

Подвижник, який шукав усамітнення, знову став пастирем душлюдських. Цього разу йому довелося прийняти на себе щебільше турбот і праці, ніж колись у Дубні. В ті перші«післяуніатські» роки потрібно було мати велику мудрість,твердість волі, глибоку впевненість та стійкість в Православ'ї нетільки для того, щоб керувати обителлю, що будується, але іпросто для того, щоб зберегти свою віру. І любительмолитовної тиші та пустельництва ревно береться за цю, Богомдану йому справу, не нехтуючи тягарем тієї праці, що пов'язаназ матеріальним влаштуванням обителі.

І весь цей тягар та клопоти, з покорою несе він до кінця свогожиття.

Преподобний Іов відстоював інтереси не тільки свогомонастиря, а й сусідніх із монастирем православних церков,бувши для них доглядачем. Все це вимагало від ньогопостійного напруження та багатьох зусиль, але не зважаючи наце, він нікого не уповноважував займатися судовими позовами,а завжди сам ніс їх тягар. Він до кінця свого життя стояв насторожі обителі Почаївської, сподіваючись лише на допомогуБожу.

Багато праці вклав Преподобний в устрій і процвітаннядорученої йому Богом обителі. Він брав участь в усіхмонастирських роботах, в усе вникав, мав про все постійнепіклування, подаючи братії приклад працьовитості та подвигу.Своїми руками копав городи, садки, насаджував, прививав,чистив, обкопував плодові дерева, копав та чистивмонастирські ставки (вони збереглися дотепер), брав участь убудівництві гребель, і ніхто ніколи не бачив його бездіяльним.

Дбаючи про добру славу своєї обителі, Преподобнийпродовжував справу, яку він розпочав у Дубенськомумонастирі, — видання та поширення православних книг. ВПочаївській друкарні видавалися книги проти помилок інеправдивих вірувань протестантів, католиків та уніатів, атакож різні молитви, послання, проскомидійні листи, і взагалівсе, необхідне для задоволення духовних потреб православних.

6

Усе життя Преподобного проходило в молитвах, подвигах таголовним чином, у захисті Православ'я від католиків, уніатів ісектантів, які намагалися відірвати український народ відПравославної віри та рідного єдинокровного й єдиновірногонароду руського.

Преподобний прожив рівно сто років. 28 жовтня 1651 року,передрікши за тиждень час своєї кончини, преподобний Іоввідслужив літургію і безболісно та мирно відійшов до Господа.

Почив він в усамітненні, тому що, під кінець свого життя, самев 1649 р., почуваючи слабкість сил своїх, передав ігуменськісправи отцю Самуїлу (Добрянському), продовжуючи однак іпісля цього іменуватися ігуменом Почаївським. Іноки зщирими сльозами погребли виснажене подвигами тіло своговеликого наставника й отця, але воно недовго перебувало вземлі. Господь прославив угодника Свого даром чудес інетлінням мощей. Сім років і дев'ять місяців пролежало тілопреподобного Іова після його погребіння. За переданням в цейчас люди іноді бачили незвичайне сяйво над його могилою.

А одного разу Преподобний явився у сонному видіннітодішньому київському митрополиту, Дионисію Балабану,після чого митрополит вирушив до Почаївської обителі і,розвідавши про життя почилого ігумена, наказав негайновідкрити гріб, у якому лежали мощі його. 28 серпня 1559року митрополит Київський Дионисій Балабан зархімандритом Феофаном та братією обителі відкрили грібпреподобного Іова – святі мощі Божого угодника булознайдено нетлінними.

З належними почестями перенесли їх до нещодавновоздвигнутої церкви Живоначальної Трійці й там поставилидля всенародного поклоніння.

На свято знайдення мощей преподобного Іова — 28серпня до Лаври щороку звідусіль сходиться велика кількістьлюдей молитовно вшанувати пам'ять великого подвижника таборця за Православ'я, за віру і волю рідного народу.

7

СКАРБНИЧКАМУДРОСТІ

- Що можу я - скажеш ти.

Кажу тобі: "Люби ділом і правдою"(1Йо.3,17-18), бо тількилюбов може перемогти страждання. Сила любові, що тивкладаєш у світ, дає нову кров обезкровленому тілу людства,навіть якщо ти не помічаєш цього.,

- Але інші - знову скажеш ти.

-Я кажу тобі: "Вони також мають любити".

-А якщо вони ухиляються - думаєш ти.

- Люби ще більше; інші, що довкола тебе, також почнутьлюбити. Вони, як і ти, чекають, щоб хтось коло них поклавпершу цеглину. Вони покладуть свою слідом за тобою, бо хтолюбить, веде до любові.

Як симфонія потребує кожної ноти,

як книжки потребують кожного слова,

як будинки потребують кожної цегли,

як океани потребують кожної краплі води,

як жнива потребують кожного зерна,

все людство потребує тебе там, де ти є,

єдиного, і отже, незамінного.

Чого ти чекаєш, щоб починати?

8

ППАРАФІЯЛЬНІАРАФІЯЛЬНІ ООГОЛОШЕННЯГОЛОШЕННЯ

Увага:Якщо ви знаєте, що хтось із вірних нашої церковної родинизанедужав і перебуває на лікуванні в лікарні чи вдома, абопотребує необхідної пастирської опіки, ласкаво просимо Вас,повідомити про це отця Григорія, настоятеля.

Можна перед Літургією подати священику список осіб,які просять молитися за їх здоров’я або за видужання хворих.

ТОВАРИСЬКА ЗУСТРІЧ ПРИ КАВІЗапрошуємо усіх учасників по сьогоднішнімБогослуженні, перейти до катедральноїавдиторії на каву і перекуску тапоспілкуватися між собою.

СВЯТО ­ТРОЇЦЬКІ СЕНЬЙОРИВ середу 13­го листопада 2013 в годині 10­ий ранку

відбудуться сходини.TOPIC: SHADES OF COUNTRYMUSICAL ENTERTAINMENT BY TESS AND JOEACHTEMINCHUK

Усіх запрошується доучасти

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІШануємо пам’ять тих, які віддали своє життя на

полі бою за свій рідний край!В понеділок, 11-го листопада ц.р.Панахида год. 10:30 ранкуб після

панахиди запрошується на обід і короткупрограму

9

РРОЗКЛАДОЗКЛАД ББОГОСЛУЖЕНЬОГОСЛУЖЕНЬВВ

ККАТЕДРІАТЕДРІ

11­го листопада—понеділокДЕНЬ ПАМ’ЯТІ

Панахида год. 10:30 ранку.

16­го листопада—субота. Велика Вечірня: 5:00 год. вечора

Сповідь після Вечірні.

17­го листопада—неділя.20­та неділя після П’ятидесятниці

Сповідь: в 9:30 год. ранку. Часи: в 9:30 год. ранку. Божественна Літургія: 10:00 год. ранку

СЛУЖБА В СУБОТУ ВЕЧЕРІЦе є перша служба Воскресіння Христового. БожественнаЛітургія наступного дня вранці є другою службою. Неділяпочинається напередодні ввечері, як і в Біблії, “І був вечір, іранок: день перший”. Таким чином, Вечірня в суботу ввечеріне тільки для тих, хто готується прийняти Святе Причасття,але і для всіх віруючих також. Як православні християни мизнаємо, що радість святкування Воскресіння не повинназводитися просто до лише Божественної Літургії. Радше будедуже корисно для нас, якщо братимемо участь в обох цихслужбах, як праведники Старого і Нового Завіту це робили ­увечері і вранці.

10

VVENERABLEENERABLE JJOBOB, A, ABBOTBBOT ANDANDWWONDERWORKERONDERWORKER OFOF PPOCHAEVOCHAEV

Saint Job, Abbot andWonderworker ofPochaev (in the worldnamed Ivan Zhelezo),was born around 1551in Pokutia in Galicia.At age ten he came tothe TransfigurationUgornits monastery,and at age twelve hereceived monastictonsure with the nameJob. The venerableJob from his youthwas known for hisgreat piety and strictascetic life, and he wasaccounted worthy ofthe priestly offi ce.

Around the year 1580,at the request of therenowned championof Orthodoxy Prince

Constantine Ostrozhsky, St Job was appointed the head of theExaltation of the Cross monastery near the city of Dubno, andfor more than twenty years he governed the monasteryamidst the growing persecution of Orthodoxy on the part ofthe Catholics and Uniates

At the beginning of the seventeenth century, St Job withdrewto Pochaev hill and settled in a cave not far from the ancientDormition monastery, famed for its wonderworking PochaevIcon of the Mother of God (July 23). The holy hermit, belovedby the brethren of the monastery, was chosen as theirIgumen. St Job zealously fulfilled his duty as head of themonastery, kind and gentle with the brethren, he did much ofthe work himself, planting trees in the garden, and

11

strengthening the waterworks at the monastery.

St Job was an ardent defender of the Orthodox Faith againstthe persecution of the Catholics. Following the Union of Brest(1596), many Orthodox living in Poland were deprived oftheir rights, and attempts were made to force them to convertto Catholicism. Many Orthodox hierarchs became apostatesto Uniatism, but St Job and others defended Orthodoxy bycopying and disseminating Orthodox books. PrinceOstrozhsky was also responsible for the first printed editionof the Orthodox Bible (1581).

In taking an active part in the defense of Orthodoxy and theSlavic people, St Job was present at the 1628 Kiev Council,convened against the Unia. After 1642, he accepted the greatschema with the name John.

Sometimes he completely secluded himself within the cavefor three days or even a whole week. The Jesus Prayer was anunceasing prayer in gentle heart. According to the testimonyof his disciple Dositheus, and author of the Life of St Job,once while praying in his cave, the saint was illumined by aheavenly light. St Job reposed in the year 1651. He was morethan 100 years old, and had directed the Pochaev monasteryfor more than fifty years.

The uncovering of St Job’s relics took place on August 28,1659. There was a second uncovering of the relics on August27-28, 1833.

12

PPARISHARISH AANNOUNCEMENTSNNOUNCEMENTSCOFFEE HOURFollowing the Divine Liturgy we inviteeveryone to come and participate in ourCOFFEE HOUR and FELLOWSHIP inthe Cathedral Auditorium. Sponsoredtoday by the UWAC—Lesia Ukrainian Branch.

“ORTHODOXY 101”

Understanding the Orthodox Faith

Monday, November 18

7:00 PM

at Holy Trinity Cathedral Auditorium.

The topic for the this 3rd session is

The Divine Liturgy:

Part 2—the Liturgy of the WordPlease join us for this study series and bring a friend. The series willintroduce the Orthodox faith through presentations, readings,video presentations, and discussions. For more information, pleasecontact Father Gregory @ 204-415-3166.

REMEMBRANCE DAY(Monday, November 11th)

Lest we forget… Celebrate ourfreedom by remembering those who

fought to preserve it!

Remembrance Day Panachyda Service 10:30 a.m..Following the Panachyda a Luncheon and Program

Topic: Ukrainian-Canadian Soldiers and Chaplains in World War IIPresented by Dr. Roman Yereniuk—Acting Director Centre for

Ukrainian Canadian Studies

13

HOLY TRINITY SENIORS

Wednesday, November 13, 2013at 10:00 a.m.

“SHADES OF COUNTRY”MUSICAL ENTERTAINMENT BY TESS AND JOE ACHTEMINCHUK

Most Wednesdays will include power walking, exercising, singing,and discussion with our priest. We will also have some bingo,videos, card games, and of course, lunch will be served every time.We invite everyone to attend and enjoy the fellowship!

This year, our parish is pleased toannounce the launch of a new charity

based group – Helping Hands.The sole purpose of this group is to help

those in need beyond our churchcommunity; to serve as a foundation for

demonstrating the Christian belief ofhelping others less fortunate

then ourselves.

HELPING HANDSThroughout the year, various events are being planned to

support this endeavour. If you, your family or friends would liketo be involved, have a suggestion for participation, or would like

further information, please contact:Deanne Wasylyshen (204-339-1397 or DeanneW@mts.net ).

Everyone is welcome! Everyone is needed!

For I was hungry and you gave me food, I was thirsty and you gave medrink, I was a stranger and you welcomed me……….Matthew 25:35

Each of us has something to give. Some have wealth, some havetalents, and some have time. Whatever gifts we have been given-- large or small -- we should share generously. When we do, wemake the world better for someone else and find true meaningand satisfaction in our own lives.

14

Please notify the Fr. Gregory of all sick and hospitalizedparishioners. This is the duty of the family. Do not count on yourfriends and neighbours to pass the word around. Also, let theclergy know when your family members have been dischargedfrom the hospital or moved to a nursing home.

Through service, we give others the things they lack,and we find meaning and fulfillment to our own

lives.The Helping Hands group is hosting a

Luncheon mealat the

Immaculate Conception Parish soup kitchenImmaculate Conception Parish soup kitchenImmaculate Conception Parish soup kitchen181 Austin St N, (off of Euclid)

Sunday, December 8, 2013We will be providing food and services to this very worthycause. We require kitchen, serving and cleanup assistance.

Everyone is encouraged to participate.

Please contact:Deanne Wasylyshen (204-339-1397 or DeanneW@mts.net ).

15

SSCHEDULECHEDULE OFOF SSERVICESERVICESATAT THETHE

CCATHEDRALATHEDRAL

November 11—Monday.Remembrance Day

Panachyda Service 10:30 a.m..

November 16—Saturday Great Vespers: 5:00 p.m.

Sacrament of Confession following service

November 17—Sunday20th Sunday after Pentecost

Confession: 9:30 a.m. Hours: 9:30 a.m. Divine Liturgy: 10:00 a.m.

THE SATURDAY EVENING SERVICEIs the first service of the Resurrection. The Divine Liturgy on thefollowing morning, is the second service. Sunday begins on theevening before, just as in the Bible, “there was an evening andmorning the first day”. Therefore, the Vespers on Saturday eveningis not only for those who are preparing to receive Holy Communionbut also for all the faithful. As Orthodox Christians we know thatthe joy of celebrating the Resurrection should not be regulated tosimply the Divine Liturgy. Rather we do well to participate in bothof these services, as the righteous ones of the Old and NewTestament times worshipped in the evening and morning.

16

PRAYER BEFORE READING HOLY

SCRIPTUREO Master Who loves mankind, illuminate our hearts with the pure light

of Your divine knowledge and open the eyes of our mind tounderstand the teachings of Your Gospel. Instill in us also the fear of Yourblessed commandments, that we may overcome all carnal desires, entering

WWEEKLYEEKLY SSCRIPTURECRIPTURE RREADINGSEADINGSNNOVEMBEROVEMBER 1111——NNOVEMBEROVEMBER 1717

Monday: Philippians 4:10-23 Luke 11:29-33

Tuesday: Colossians 1:1-2, 7-11 Luke 11:34-41

Wednesday: Colossians 1:18-23 Luke 11:42-46

Thursday: Colossians 1:24-29 Luke 11:47-12:1

Friday: Colossians 2:1-7 Luke 12:2-12

Saturday: II Corinthians 3:12-18 Luke 9:1-6

Sunday: Galatians 2:16-20 Luke 8:41-56

Let us do our best to read these appointed passages at

17

Someone will say, “You have faith and I have works.” Showme your faith apart from your works, and I by my works

will show you my faith.JAMES 2:18

A BBA POEMEN said, “Teach your heart to follow whatyour tongue speaks to others. We attempt to appear

excellent in our preaching, but we are less than excellent inpracticing what we preach”.

I by my works will show you my faith.

By Way Of The Desert

18

Continuation

THE CHURCH BUILDING AND ITS SERVERS.

CANDLES AND THEIR SYMBOLISM.

Lit candles and Icon lamps (lampadas) have a specialsymbolic meaning in the Christian Church, and no Christianservice can be held without them. In the Old Testament,when the first temple of God was built on earth — theTabernacle — services were held in it with lamps as the LordHimself had ordained (Ex. 40:5, 25). Following the exampleof the Old Testament Church, the lighting of candles and oflampadas was without fail included in the New TestamentChurch's services.

The Acts of the Apostles mentions the lighting oflamps during the services in the time of the Apostles. Thus, inTroas, where Christ's followers used to gather on the first dayof the week (Sunday) to break bread, that is, to celebrate theEucharist, there were many lights in the upper chamber (Acts20:8). This reference to the large number of lamps signifiesthat they were not used simply for lighting, but for theirspiritual significance.

The early Christian ritual of carrying a lamp into theevening service led to the present-day order of Vespers withits entry and the singing of the ancient hymn, “O Jesus Christ,the Joyful Light...,” which expresses the Christian teaching ofspiritual light that illumines man — of Christ the Source ofthe grace-bestowing light. The order of the morning service ofMatins is also linked to the idea of the Uncreated Light ofChrist, manifested in His Incarnation and Resurrection.

The Fathers of the Church also witnessed to the

THESE TRUTHS WE HOLDTHE HOLY ORTHODOX CHURCH: HER LIFE AND TEACHINGS

Compiled and Edited by A Monk of St. Tikhon's Monastery, PA.

19

spiritual significance of candles. In the 2nd Century,Tertullian wrote: “We never hold a service without candles,yet we use them not just to dispel night's gloom — we alsohold our services in daylight — but in order to represent bythis Christ, the Uncreated Light, without Worn we would inbroad daylight wander as if lost in darkness” [ Works, 3rd ed.,Kiev, 1915, p.76]. The Blessed Jerome wrote in the 4thCentury that “In all the Eastern Churches, candles are lit evenin the daytime when one is to read the Gospels, in truth not todispel the darkness, but as a sign of joy...in order under thatfactual light to feel that Light of which we read in the Psalms(119:105): Thy word is a lamp to my feet, and a light to mypath” [Works, part IV, 2nd ed., Kiev, 1900, pp.301-302].

St. Sophronius, Patriarch of Jerusalem, wrote in the7th Century: “Lampadas and candles represent the EternalLight, and also the light which shines from therighteous” [Writings of the Holy Fathers..., St. Petersburg,1855, Vol. I, p.270]. The Holy Fathers of the 7th EcumenicalCouncil decreed that in the Orthodox Church, the holy Iconsand relics, the Cross of Christ, and the Holy gospel were to behonored by censing and the lighting of candles; and theBlessed Simeon of Thessalonica (15th Century) wrote that“candles are also lit before the Icons of the Saints, for the sakeof their good deeds that shine in this world” [Works, Moscow,1916, p. 108].

Orthodox faithful light candles before the Icons as asign of their faith and hope in God's help that is always sentto all who turn to Him and His Saints with faith and prayers.The candle is also a symbol of our burning and grateful lovefor God. During the reading of the Twelve Passion Gospel atHoly Friday Matins, the faithful hold candles, reliving ourLord's sufferings and burning with love for Him. It is anancient custom of Ukrainian Orthodox Christians to takehome a lit candle from this Service and to make the Sign ofthe Cross with it on their doors in remembrance of Our Lord'ssufferings and as protection against evil.

At Vespers on Holy Friday, when the Plashchanitsa(Epitaphion) is borne out of the Altar and also during theLamentation Matins of Holy Saturday, the faithful stand

20

holding lit candles as a sign of love for Christ Crucified andDead, showing their faith in His radiant Resurrection. OnPascha itself, from the moment of the procession around thechurch, in memory of the Myrrh-bearers who proceeded withburning lamps to the sepulcher of the Lord, the faithful holdlit candles in their hands until the end of the Paschal Service,expressing their great joy and spiritual triumph

Since ancient times, at hierarchical services specialcandle-holders have been used. The faithful reverently bowtheir heads when blessed by the Bishop with the dikeri,representing the two natures of Christ — His Divinity and Hishumanity, and the trikeri, representing the Holy Trinity.Candles are also lit during the celebration of the HolyEucharist.

Holy Baptism is celebrated with the Priest fully vestedand all the candles lit. Three candles are lit before thebaptismal font as a sign that the Baptism is accomplished inthe Name of the Holy Trinity; and the person to be baptized(if an adult) and the sponsors hold lit candles in their handsduring the procession around the font as an expression of joyat the entry of a new member into the Church of Christ.

At the betrothal ceremony, the Priest hands the brideand bridegroom lit candles before they enter the church toreceive the Sacrament of Matrimony, throughout which theyhold the lit candles as a symbol of their profound love foreach other and of their desire to live with the blessing of theChurch. At the Sacrament of Holy Unction, seven candles arelit around the vessel of Holy Oil as a sign of the grace-bestowing action of the Gifts of the Holy Spirit. And when thebody of a deceased person is brought in the church, fourcandles are placed about the coffin to form a cross to showthat the deceased was a Christian. During the Funeralservice, as well as Memorial services, the faithful stand withlit candles as a sign that the deceased's soul has left thisworld and entered the Kingdom of Heaven — the UnwaningLight of God.

During the Vespers portion of the Liturgy of thePresanctified Gifts, the Priest blesses the congregation with a

21

lit candle and censer, proclaiming, “The Light of Christillumines all!” On the Eve of the Nativity of Christ and theTheophany, a lit candle is placed before the festal Icon in themiddle of the church to remind us of the birth andappearance on earth of Christ Our Savior, the Giver of Light.At all Divine Liturgies, lit candles are carried in procession atvarious parts of the service.

Thus candles and lampadas are lit at all Church services, allwith a wide variety of spiritual and symbolic meanings; for itis God Who said, “Let light shine out of darkness,” [and] Whohas shone in our hearts to give the light of the knowledge ofthe glory of God in the face of Christ (1 Cor. 4:6). So too, litcandles in the church are also an expression of theworshippers' adoration and love for God, their sacrifices toHim, and at the same time of their joy and of the spiritualtriumph of the Church. The candles, by their burning, remindone of the Unwaning Light which in the Kingdom of Heavenmakes glad the souls of the righteous who have pleased God

Continued in the next issue

22

ON JUDGING OTHERSFrom “Unseen Warfare” by Saint Theophan the Recluse

Since the enemy watches you constantly, waiting for anopportunity to sow evil in you, be doubly watchful overyourself, lest you fall in the nets spread for you. As soon as heshows you some fault in your neighbor, hasten to repel thisthought, lest it take root in you and grow. Cast it out, so thatno trace is left in you, and replace it by the thought of thegood quali-ties you know your neighbor to possess, or ofthose people generally should have. If you still feel theimpulse to pass judgment, add to this the truth, that you aregiven no authority for this and that the moment you assume

this authority yout h e r e b y m a k eyourself worthy ofj u d g m e nt a n dcondemnation, notbefore powerlessmen, but beforeGod, the all-powerful Judge ofall. This reversal ofthoughts is the

strongest means, not only for repelling accidental criticalthoughts, but also for completely freeing yourself of thisvice…

Even if a person’s sin is not only obvious, but very grievousand comes from a hardened and unrepentant heart, do notcondemn him, but raise your eyes to the wondrous andincomprehensible judgments of God; then you will see thatmany people, formerly full of iniquity, later repented andreached a high degree of sanctity, and that, on the other hand,others, who were on a high level of perfection, fell into a deepabyss. Take care, lest you also suffer this calamity throughjudging others.

23

ON THE CHURCH AS A SPIRITUAL HOSPITALBy Metropolitan Hierotheos Vlachos

I f a person does not follow the "right way" he cannot everreach his destination. If he does not take the proper

"remedies," he cannot ever acquire health; in other words, hewill experience no therapeutic benefits. If we compareOrthodox spirituality with other Christian traditions, thedifference in approach and method of therapy is evident.

A fundamental teaching of the Holy Fathers is that theChurch is a "Hospital" which cures the wounds of man. In

many passages of Holy Scripturesuch language is used. One suchpassage is that of the parable of theGood Samaritan: "But a certainSamaritan, as he journeyed, camewhere he was. And when he sawhim, he had com-passion. So hewent to him and bandaged hiswounds, pouring on oil and wine;and he set him on his own animal,and brought him to an inn, andtook care of him. On the next day,when he departed, he took out twodenarii, and gave them to theinnkeeper, and said to him, 'Takecare of him; and whatever more

you spend, when I come again, I will repay you" (Luke 10:33-35).

In this parable, the Samaritan represents Christ who curedthe wounded man and led him to the Inn, that is to the"Hospital" which is the Church. It is evident here that Christis presented as the Healer, the physician who cures man'smaladies; and the Church as the true Hospital. It is verycharacteristic that Saint John Chrysostom, analyzing thisparable, presents these truths emphasized above.

Man's life "in Paradise" was reduced to a life governed by thedevil and his wiles. "And fell among

thieves," that is in the hands of the devil and of all the hostile

24

powers. The wounds man suffered are the various sins, as theprophet David says: "my wounds grow foul and fester becauseof my foolishness" (Psalm 37). For "every sin causes a bruiseand a wound." The Samaritan is Christ Himself whodescended to earth from Heaven in order to cure thewounded man. He used oil and wine to "treat" the wounds; inother words, by "mingling His blood with the Holy Spirit, hebrought man to life." According to another interpretation, oilcorresponds to the comforting word and wine to the harshword. Mingled together they have the power to unify thescattered mind. "He set him on His own beast," that is Heassumed human flesh on "the shoulders" of His divinity andascended incarnate to His Father in Heaven.

Then the Good Samaritan, i.e. Christ, took man to the grand,wondrous and spacious inn - to theChurch. And He handed man over tothe inn keeper, who is the ApostlePaul, and through the Apostle Paul toall bishops and priests, saying: "Takecare of the Gentile people, whom Ihave handed over to you in theChurch. They suffer illness woundedby sin, so cure them, using asremedies the words of the Prophetsand the teaching of the Gospel; maket h e m h e a l t h y t h r o u g h t h eadmonitions and comforting word ofthe Old and New Testaments." Thus,according to Saint Chrysostom, Paulis he who maintains the Churches of God, "curing all peopleby his spiritual admonitions and offering to each one of themwhat they really need."

In the interpretation of this parable by Saint JohnChrysostom, it is clearly shown that the Church is a Hospitalwhich cures people wounded by sin; and the bishops andpriests are the therapists of the people of God.

25

A HOMILY ON HEALINGby Metropolitan Anthony of Sourozh

Time after time we hear accounts in the Gospels about people whowere healed from illnesses. And in the Gospels this appears sosimple and clear: there is a need, and God responds to it. So thequestion arises: Why then does this not happen with all of us? Eachof us needs physical healing, or healing of the soul; but only a feware healed. Why is this?

When we read the Gospels, we lose sight of the fact that Christ didnot heal each and every person. One person in a crowd would behealed; but many others, also ailing in body or soul, were nothealed. And this happens because — in order to receive the action ofthe grace of God unto healing of body or soul, or of both — we mustopen ourselves to God. Not to healing, but to God.

We often would like to eliminate sickness from our lives, not onlybecause it makes life more difficult; not only because sickness goeshand-in-hand with pain; but also, or even most importantly,because sickness reminds us of our frailty. It is as if it says to us:"Don't forget! You are mortal." Your body is now saying to you:"You do not have power to restore me to health. You cannot doanything. I could die, fade away, deteriorate, wither away — andthat would be the end of your earthly life." Isn't this the mainreason why we struggle with all our strength to recover, and why wewant to obtain health for ourselves?

we must open ourselves to god, not to healingbut to god

And so, if coming from these preconditions we ask God to heal us,to restore us to a state of wholeness, this means that we are askingonly to forget; we are asking so that we may forget about ourmortality instead of using it as a reminder to us, a wake-up call, sothat we would realize that the days are passing by, that the time isshort, and that if we want to attain the full stature to which we arecalled on earth, we must hurry to shake off from ourselveseverything which is fatal to us. For sickness and death have not onlyouter causes. We carry within us the sins of remembrance ofwrongs, and bitterness, and hate, and greed, and so many otherthings which kill the life of the spirit in us and do not allow us tolive — now, in the present time — the eternal life, which is simply

26

life in the full meaning of the word, life in its fullness.

What then do we do? We must ask ourselves some seriousquestions; and when we come to God, asking Him to heal us, wemust prepare ourselves be-forehand for healing. To be healed doesnot mean to become whole only in order to go back to the same kindof life that we lived before; it means to be whole in order to begin anew life, as if we realized that we died in the healing action of God;that the illness was of the old man in us—that is, the corruptiblebody which the Apostle Paul speaks about. This old man must die inorder for the new man to live. We must be ready to become this newman through the death of the old in order to begin to live anew: likeLazarus, who was called out of the tomb not simply to go back to hisprevious life but in order that, having lived through somethingwhich cannot be described by any human words, he might re-enterinto life with new foundations.

Are we capable of receiving healing? Are we ready? Do we agree totake upon ourselves the responsibility of a new wholeness, in orderto enter again, and yet again, into the world in which we live, withknowledge of our renewal; to be light, to be salt, to be joy, to behope, to be love, to be giving back to God and man?

We must begin to think about this, because we are all sick, in oneway or another. We are all frail; we are all weak. None of us iscapable of living fully, even in this life which is given to us on earth!We must think about this and begin to become able to openourselves to God in such a way that He can work His miracle ofh e a l i n g , and makeus new; but also so thatwe may bear thisn e w n e s s , which istruly the renewal ofGod to the world inwhich we live. Amen.

27

PARISH AND COMMUNITY UPCOMING EVENTS

November

Monday, November 11—Remembrance Day Panachyda - 10:30 am

Friday, November 15“Bud, Spud and Steak” Night

The Social Committee of Holy Trinity Cathedral is hosting a “Bud, Spudand Steak” Night on Friday, Nov. 15, 2013. This replaces the regular fallbazaar. Tickets are $20.00 each and are available from the committeemembers. Iris Demianiw (633-0971), Olga Sorby (339-6786), JoanKosowan (222-4953), Luba Drewniak (339-8294), Walter Manulak(222-3022) and Taras Monastyrski (661-1125). The supper is a choice ofsteak or chicken. There will be a Silent Auction - prizes and monetarydonations towards prizes are greatly appreciated.

Monday, November 18—Orthodoxy 101—7 pnThe Divine Liturgy" - Part 2 - The Liturgy of the Word andLiturgy of the Faithful

Friday, November 29- Perogies - "All you can Eat"11:30 Am - 2:00 PM—Please place your orders early

Visit our Cathedral website at htuomc.org. The site will provide news,information and event updates.

CHECK IT OUT!

WEBSITE

ІКОНА НА ОБКЛАДЕНЦІ ¨ ICON ON THE FRONT COVER

ППРЕПОДОБНИЙРЕПОДОБНИЙ ІІОВОВ,, ІГУМЕНІГУМЕН ІІ ЧУДОТВОРЕЦЬЧУДОТВОРЕЦЬППОЧАЇВСЬКИЙОЧАЇВСЬКИЙ

VVENERABLEENERABLE JJOBOB, A, ABBOTBBOT ANDAND WWONDERWORKERONDERWORKER OFOF PPOCHAEVOCHAEV

28

Ukrainian Orthodox Metropolitan Cathedral of theHoly Trinity

1175 Main Street Winnipeg, ManitobaCathedral Office: 582-8946 Auditorium:582-7345 Fax: 582-4659

Web page: htuomc.org

His Eminence Metropolitan YURIJArchbishop of Winnipeg and the Central Eparchy,

Metropolitan of All Canada

Rt. Rev. Mitred Archpriest Fr. Gregory Mielnik,Dean

Office: 582-8946 Residence: 415-3166E-mail: gmielnik@shaw.ca

ATTACHED CLERGY:Rt. Rev. Protopresbyter Victor Lakusta –Chancellor UOCCRev. Fr. Deacon Robert HladiukRt. Rev. Protopresbyter Wolodymyr Sluzar –Priest Emeritus

Holy Trinity Office Hours are:Monday: 9:00 AM – 3:00 PM /Secretary/Fr. Gregory: by appointment

THE CATHEDRAL FAMILY

CATHEDRAL PARISH COUNCILDr. Gregory Palaschuk—President

Res: 338-5301 Bus: 582-8946

BROTHERHOODTaras Monastyrski

Res: 661-1125 Bus: 582-8946

SISTERHOODRose Petras

Res: 586-3672 Bus: 582-8946

CHURCH /SUNDAY/ SCHOOLDobr. Brenda Mielnik

Res: 415-3166 Bus: 582-8946

OUTREACH COMMITTEESteve Hinkewich

Res.: 667-5720 Bus: 582-8946

CATHEDRAL CHOIRElaine Salamon

Res: 269-5322 Bus: 582-8946

SENIORS’ GOLDEN AGE CLUBTaras Monastyrski

Res: 661-1125 Bus: 582-8946

UKRAINIAN MUSEUM OF CANADAWinnipeg Collection

Margaret PestrakRes:334-5267 Bus: 582-1018

JUNIOR CYMK—U.O.Y.Advisors:

Michelle Kowalchuk Res: 663-2994

U. S. R.L. —TYC WINNIPEG BRANCHMaurice Bugera—President

Res: 694-9639 Bus: 582-8946

UWAC—LESIA UKRAINKA BRANCHSonja Bejzyk—President

Res:253-0013 Bus: 582-1018

ORDER OF ST. ANDREWWINNIPEG CHAPTER

Evhen UzwyshynRes:668-2824 Bus: 582-89 46

Holy Orthodoxy is the direct continuation of the Church of Jesus Christ and HisApostles, the Church of the Bible, the Church of the Creeds, the Church of the

Fathers and the Church of the seven Ecumenical Councils.